Від надлишку до дефіциту

Як ми втрачаємо енергію і віддаємо більше, ніж отримуємо

Про те, як стати психологічно ситим і трансформувати філософію дефіциту в філософію надлишку вже було написано і сказано.  І вже зрозуміло, що ресурсів в світі досить, а все, що потрібно – це вміти їх побачити та взяти.  Навчитися харчуватися, незалежно від того, яке було дитинство і наскільки людина голодна, реально.

Але це, здається, процес, який може текти і в зворотний бік.  Від надлишку до дефіциту теж можна прийти.  Що для цього потрібно?

 ТРИВАЛИЙ ЧАС ВІДДАВАТИ БІЛЬШЕ, НІЖ ОТРИМУВАТИ

Наскільки довго – залежить від початкового ресурсу.  Можна займатися цим місяцями, а можна навіть роками.  Іноді цей процес називають вигоранням, коли навіть улюблена робота може привести до стану, коли нічого не хочеться.

У вигорянні саме підле те, що воно ніколи не настає раптово.  Досить бути не зовсім чутливим до себе і ось воно поруч.

У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ЧУТЛИВІСТЬ ДО СЕБЕ?

У тому, щоб пізнавати момент, коли ми втомлюємося, до того, як втома стає нестерпною. В тому, щоб припиняти контакт до того, як ми цим контактом отруємося. У тому, щоб зробити паузу до того, як пауза зробить себе сама, використовуючи хвороби або форс-мажори.

Існує думка, що існують енергетичні вампіри і тривала взаємодія з ними призводить до спустошення. Це не так. До спустошення призводить нечутливість до себе і той спосіб поводження зі своїми почуттями, який виливається у втрату енергії. Адже ми втомлюємося і коли багато стримуємо, а не тільки, коли працюємо. Досить так стримуватися довгий час і ось – ресурсів стає недостатньо.

Існує також думка, що є токсичні люди – родичі, колеги та знайомі, основна місія яких – довести до емоційних реакцій. Це теж не зовсім так. Токсичними бувають не люди, а той спосіб, яким ми обробляємо емоції, які у нас поруч з такими людьми виникають.

Існує думка, що чим більше віддаєш, тим більше отримуєш. Особливо часто це стосується грошей і багато хто свідомо розвиває в собі щедрість, щоб грошей ставало більше. Це не завжди так. Якщо ви витрачаєте, тому що не можете зрозуміти, як ставитися до грошей, а всередині у вас цілий склад минулих установок, це не спрацює. І тоді, правда, можна бути досить успішною  у справах людиною, але чомусь періодично доводити себе до голодування.

А дуже багато хто також вважає, що брати гроші за роботу, яка надихає і подобається – складно і неправильно. Привіт, дефіцит. Він станеться дуже швидко при такому положенні. Художник не повинен бути голодним. Художник повинен забезпечити собі здатність творити далі, підтримувати свій надлишок ідей і грошима.

Првильне поводження зі своїм надлишком дуже важливе. Головне завдання – віддавати і отримувати в рівних пропорціях. Задовольняти свої потреби, усвідомлювати почуття, пам’ятати про бажання і бути уважним до тих моментів, коли баланс зсувається в бік «віддавати» більше, ніж «отримувати». Піклуйтеся про себе уважно!