Сепарація: що, коли, навіщо і чи так це потрібно?
Чесний блог про особистий досвід психотерапії
Навряд чи багато знайдеться тих, хто ще не чув про сепарацію. З популяризацією психології термін часто використовується, а проблеми співзалежності у відносинах багато в чому пояснюються саме цим поняттям.
Так і я, визначивши себе в співзалежних відносинах, тут же поставила собі діагноз – я не сепарувалась! І саме з таким відкриттям я прийшла одного разу до психолога, думаючи, що вирішу цю «проблему» за кілька сеансів.
ЩО Ж ЦЕ, СЕПАРАЦІЯ?
Сепарація – один із дуже важливих етапів становлення особистості, який проявляється у відділенні дитини від батьків. Цей процес особливо активний в підлітковому віці дитини, а запускається, судячи з поведінки моїх дочок, ще до 3 років. Якщо все відбувається так, як повинно, все благополучно завершується до більш дорослого віку тим, що дитина стає незалежним членом суспільства, який здатний сам піклуватися про себе, забезпечувати себе і приймати рішення. І в цьому місці мати в мені хреститься – це ж скільки ще попереду, а дитина в мені плаче – це ж як я могла пропустити стільки у своєму житті!
Не секрет, що все частіше і частіше процеси сепарації блокуються. Все більше дітей, які залишаються дітьми у дорослому житті. Суспільство поділилося на дітей і ще більших дітей, чи не тому так популярна психотерапія?
Дитина, яка не пройшла сепарацію, будує всі подальші стосунки (вже не з батьками) за принципом інфантильності. Я – не виняток. Саме тому, визначивши проблему, я з усією своєю психологічною силою кинулася вирішувати її.
І я не ставила собі питання, а чи може сепарація покласти край всім проблем у житті? Так вона потрібна для щасливого життя і відносин?
«На мій погляд, поняття сепарації не так вже і важливо для щасливого життя. Набагато важливіше те, чи ви відчуваєте себе вільним, чи є у вас вибір кожен день свого життя, чи розумієте ви чого хочете і як це здійснити», – говорив Ігор Погодін в одному з ефірів Психологічного вівторка.
Сама по собі сепарація не впливає на якість життя – зрозуміла я через рік (рік!) терапії. Впливають відносини, що я в цих відносинах і те, наскільки я здатна відрізняти свої потреби від потреб іншої людини. І називати це можна по-різному, сепарацією чи свободою, суть від цього не зміниться.
Добре розуміти, що відбувається, і мати діагноз, який пояснює невдачі в житті.
Але потрібно прагнути саме до сепарації, якщо вона стоїть на шляху до бажаного?
Іншими словами, йдучи в терапію, потрібно цілитися на лікування своїх діагнозів і симптомів?
Ігор Погодін не один раз говорив, що варто прагнути не до позбавлення від «симптому», це тільки посилить його.Прагнути варто до себе – тому, які рішення ми приймаємо, як будуємо відносини і чого хочемо. Але це ж так складно! Я ж звикла з чимось боротися, від чогось лікуватися та шукати пояснення! Я ж звикла читати психологічну літературу і чітко знати, як називається те чи інше поняття в моєму житті!
Приходити в терапію і не лікуватися, а бути там, виявилося складніше читання і теоретичної частини життя. Але тільки так, вирішуючи глобальні питання психіки, можна непомітно розправитися з приватними поняттями та діагнозами.
Психотерапія – нічого не додає і нічого не прибирає. Психотерапія розкриває людину, дозволяючи їй стати собою і дізнатися себе краще. Так, наприклад, випускники першого модуля програми «Навчання практичної психології і гештальт-терапії» знають про себе набагато більше, ніж до початку навчання. Так, наприклад, другий рік особистої терапії розкриває набагато більше, ніж перший. Так, наприклад, відбуваються інтенсивні курси – робота не з приватним поняттям, а з людиною в цілому. І так я позбулася понять інфантилізм, сепарація, нарцисизм, перфекціонізм і травми психіки.
Через рік я перестала називати що-небудь своїми іменами. І це певний прогрес, на мій погляд, а сепарація …
Тепер мені не важливо, сепаратую я чи ні. Мені важливо те, що є сьогодні. А сьогодні я відчуваю величезний інтерес до того, що буде далі. Тому що там не тільки сепарація знайдеться, я впевнена)
Не прагніть до сепарації, прагнете до себе! Ви – найважливіше, що є у вас в житті !.
