Чому люди сходяться та розходяться?

Закономірність чи доля? Як запобігти розлученню?

Вибір партнера по життю не є випадковим.  Це закономірність.  Люди, які починають зустрічатися, вже потрапляють «у пази» один одного, причому, не завжди щасливим чином.  Якщо ви «професійна» дружина алкоголіка, то знайдете свого алкоголіка, а якщо жертва, то зустрінете свого садиста.  Якщо у вас був ідеальний батько, то чоловіка ви можете вибирати дуже довго, і ніхто не буде дотягувати до еталону.  Люди ідеально підходять один одному відразу, з першої зустрічі.  Це обумовлено психологічними станами кожної окремої людини.

 ВИБІР ВСТУПИТИ ДО ВІДНОСИНИ ЗРОБЛЕНО, ЩО Ж ВІДБУВАЄТЬСЯ ДАЛІ?

Далі ви починаєте жити разом і змінюватися.  Двоє людей, які живуть разом, не можуть змінюватися одночасно.  І якщо ще вчора ви були пристосовані один до одного, потрапляючи, умовно, «в пази», то через якийсь час ви стаєте іншими.  І один в одного не потрапляєте.

Неважливо, від чого це відбувається.  Втрутилася чи в життя психотерапія, нове оточення, удар блискавки або просто розвиток – всі люди змінюються.  І поступово образ тієї людини, з яким ви пов’язували своє життя, трансформується.  Безумовно, найпростіше списати все те нове, що ви виявите в іншій людині, на провину іншої людини.  Так починаються конфлікти, які умовно можна назвати міні-кризами.

Ці міні-кризи трапляються в сімейному житті дуже часто й важливо бути уважними, адже що таке криза? Це зміни, коли ваш звичний спосіб будувати контакт з людиною, вже не підходить. І цим змінам всього лише потрібен «перехідник», який дозволить вам підлаштуватися. Відбутися це може за рахунок важливих питань:

– Як я ставлюся до того, що мій партнер сьогодні трохи інший?

– Які почуття у мене виникають, коли я бачу, що мій партнер змінився? З’являються нові бажання? Чи можу я розмістити це в стосунках?

Ми завжди змушуємо один одного змінюватися у відносинах. Якщо ми не глухі і не сліпі. Але це ж і загрожує розлученням.

Якщо ви уважні до змін, чутливі до себе і до іншого, то відновлюєте баланс під час міні-криз, змінюючись самі. І тоді з кожним роком шлюбу обидва партнера трохи інші. І тоді через 10 років ви будете щасливішими, ніж на початку.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, ЯКЩО ВИ ІГНОРУЄТЕ КРИЗУ?

Ви можете реагувати агресією, докорами і спробами змінити партнера. Найгірше, що можна зробити – це спроби змінити іншу людину і відносини. Це безнадійна, відчайдушна і шкідлива робота. Помічайте себе, як ви себе бачите, як ви готові змінюватися. Якщо ви цього не робите, міні-кризи перетворюються на накопичений великий кризис, який часто називають кризою 7-10 років шлюбу, коли все пропущене б’є по всіх сферах відносин. Коли ви дивитесь один на одного і розумієте, що так жити більше не хочете.

І це благо!

Якщо ви не помічали міні-кризи, велику кризу ви не зможете не помітити. Вона прорветься. І буде кричати вам, що потрібно змінюватися. Якщо ви не змінитесь, ви помрете як система. Але як змінюватися? Так само,  будучи уважним до себе. Які нові почуття, бажання, потреби у вас виникають? Як ви з цим обходитеся?

Розмовляти – це розкіш.  Пари перестають розмовляти один з одним.  А між тим, нові усвідомлення, потреби і бажання, які ви помітили – можуть стати предметом для таких розмов.

Якщо ви маєте досвід переживання дрібних криз, велику кризу буде легше подолати.  Але буває і так, що назад дороги немає.  Часом буває так, що точка неповернення пройдена і найкраще, що можна зробити – це розійтися.

Щоб цього не сталося, задавайте собі питання вже сьогодні:

– Як за останній рік-два-три змінився мій партнер?

– Як я ставлюся до цих змін?

– Які реакції і нові бажання у мене на цьому тлі виникають?

– Що б я хотів сказати, повідомити, попросити у свого партнера прямо зараз, в зв’язку з тим, що я усвідомив?

І найважливіше:

– Що я хочу дати цій людині сьогодні, що не було актуальним ще вчора?

Дуже важливо перейти від філософії «отримати» до філософії «дати».  Від філософії дефіциту до філософії надлишку.  Ресурси для зміни – в поле «що я хочу дати».  Якщо ви почнете це усвідомлювати, то почнете змінюватися з колосальною швидкістю.  І пам’ятайте – психотерапія завжди на вашому боці і на боці ваших відносин.